Океани здаються нам чимось вічним та незмінним, але це не так. За оцінками вчених, Атлантичний океан з кожним роком стає ширшим на кілька сантиметрів. У той же час Тихий океан зменшується. Але чому?
Це повільне зміщення океанів відбувається через рух тектонічних плит Землі, оскільки плити під Америкою відокремлюються від плит під Європою і Африкою. Глибинні геофізичні сили, що лежать в основі цього епічного явища, вивчені ще далеко не повністю, але дослідники нещодавно визначили один із найважливіших факторів, що сприяють тому, що відбувається.
У новому дослідженні вчені припускають, що серединно-океанічні хребти – гірські утворення, що виникають уздовж морського дна між тектонічними плитами – можуть бути залучені в перенесення матеріалу між верхньою і нижньою мантією під земною корою, ніж вважалося раніше.
«Плити, що опускаються, і шлейфи, що піднімаються, зазвичай вважаються місцем найбільшої активності, тоді як серединно-океанічні хребти зазвичай не відіграють ніякої ролі», – пояснює група під керівництвом сейсмолога Метью Агіуса з Університету Саутгемптона у Великобританії.
Щоб заповнити прогалини у знаннях, дослідники розгорнули флот із 39 сейсмометрів уздовж дна Атлантики для реєстрації сейсмічних рухів під Серединно-Атлантичним хребтом – кордоном хребта, що тектонічно відокремлює Америку від Європи та Африки.
Сейсмічні дані, записані в експерименті, відстежували потік матеріалу в перехідній зоні мантії, яка знаходиться (як неважко здогадатися) між верхньою та нижньою мантією. Це дозволило команді одержати зображення перенесення матеріалу на глибинах до 660 кілометрів від поверхні!
Результати показують, що зміни хімічного складу матеріалу не обмежуються невеликими глибинами Серединно-Атлантичного хребта, але можуть виникати на найглибших ділянках перехідної зони мантії. Це вказує на те, що матеріал з нижньої мантії піднімається нагору.
Хоча вже було відомо, що серединно-океанічні хребти сприяли феномену розширення морського дна, нові результати показують, що загальні процеси, пов'язані з цим явищем, сягають набагато глибше коріння Землі, ніж вважалося. Вони, як і раніше, можуть відбуватися навіть у тих областях морського дна, які відзначені явними областями субдукції плит.
