Він цілком виправдовує свою назву, адже його оперення і справді дуже строкате. У самок пурпурової плями на потилиці немає. У молодих птахів маківка голови карміново-червона. Очі буро-червоні, дзьоб ясно-свинцевого кольору, ноги зеленувато-сірі. Довжина цих дятлів досягає 23–25 см, розмах крил 46–48 см, довжина крила 16, а хвоста – 8,5 см.
Місце проживання великого строкатого дятла – вся Європа, Сибір аж до Камчатки та Японії. Цей птах – звичайнісінький з-поміж європейських дятлів і найчисленніший серед азіатських видів.
Великий строкатий дятел однаково любить як рідке узлісся, так і густий ліс, але трапляється і в польових гайках, а восени і взимку з’являється в садках. Він віддає перевагу сосновим лісам, тополиним і вербовим заростям.
Їжу великого строкатого дятла становлять різні комахи, їхні яйця, личинки, лялечки, а також горіхи та ягоди. За спостереженнями мого батька, цей дятел – головний ворог короїдів, їхніх личинок і яєць. Добуваючи їх, він акуратно відколює шматочки соснової кори. Строкатий дятел їсть також різного роду гусениць, шкідливих для лісових дерев, і вигодовує ними своїх пташенят.
У той час, коли достигає насіння хвойних дерев, він залюбки харчується ним, хоча, щоб добути його, мусить добре попрацювати дзьобом. Влаштовуючи гніздо, птах дуже нетерплячий: одночасно починає готувати місце в різних дуплах, а ще з більшою охотою відшукує таке дупло, в якому він або який-небудь з його родичів уже гніздився.
У кладці 4–5, рідко 6 маленьких довгастих яєць з дуже ніжною дрібнозернистою шкаралупою блискучого білого кольору. Самець і самка сидять на яйцях по черзі.
