Упродовж кількох століть жителі Індії намагалися боротися зі страшною хворобою, яка отримала назву бері-бері. Людина із цією недугою потерпала від сильних судом. Ніхто, навіть найкращі лікарі, не знав, що спричиняє хворобу. Серед людей почали ходити чутки, ніби це кара для жадібних багатіїв, адже, як не дивно, хворіли на неї тільки заможні люди.
Таємницю давнього прокляття лікарям пощастило розгадати лише у XX столітті. Як з’ясувалося, бідних людей рятувала дивовижна рослина – рис. У його оболонці міститься дуже цінний вітамін В1. Для багатих людей рис спеціально шліфували. Звісно, відполірований рис значно краще виглядав у стравах і довше зберігався, але, позбавлений вітаміну, він уже не міг допомагати людям. Це була така собі ведмежа послуга багатства.
Саме з Індії, Китаю, Ірану розпочинався шлях світом цієї диво-рослини, однак сьогодні вона годує не тільки Схід. До Європи інформація про неї прийшла разом із Александром Македонським. Рис знали і в Стародавній Греції, його вживали єгиптяни й римляни, він навіть дістався до Північної Африки. Пізніше рис розвезли по всьому світу іспанці. Завдяки їм він потрапив до Північної Америки. Зараз рис можна зустріти і в Південній Америці, навіть у далекій Австралії.
Чи знаєте ви, що...
Цей диво-годувальник корисний не тільки як їжа. Із рисової соломи виробляють щонайтониіий папір, капелюхи та інші плетені вироби.
