Громовержець, вершитель доль, цар богів – саме так називали стародавні греки свого верховного бога Зевса. Вони вірили, що грім і блискавка з’являються тоді, коли Громовержець гнівається й ударяє своїм золотим скіпетром об підлогу.
Щоб задобрити верховного бога Олімпу, у 456 р. до н. е. греки збудували просто-таки вражаючий храм. Головною його прикрасою була вісімнадцятиметрова статуя Громовержця, яку створив найвидатніший грецький скульптор Фідій.
Дивне поєднання матеріалів, які використовував скульптор у своїй роботі, підкреслювало його майстерність і велич статуї.
Фігуру бога було виготовлено з дерева; волосся, маслиновий вінок і одяг – із чистого золота; обличчя й тіло – зі слонової кістки, а очі були зроблені з блискучого коштовного каміння.
На жаль, сьогодні цієї статуї не існує. За кілька століть її все ж таки забрали з храму й перевезли до Константинополя, де вона згоріла під час пожежі. Уціліло лише кілька її фрагментів, а також зображення Зевса Олімпійського на монетах, які були знайдені в наш час завдяки археологічним розкопкам.
У жодній із країн світу не було тоді такої неперевершеної статуї, тому Зевса Олімпійського справедливо названо одним із семи чудес світу.
Цікаво, що один раз на чотири роки греки проводили на честь Зевса спортивні змагання – Олімпійські ігри. Вони були настільки важливими, що саме за ними велося літочислення, а під час самої Олімпіади припинялися війни на території всієї країни.
