На початку III століття до нашої ери на маленькому острові Фаросі поблизу берегів Александрії було споруджено найвищий маяк у світі — 120 метрів. Його проектували грецькі вчені, а будівельником був архітектор Сострат.
Александрія знаходиться на єгипетському березі — там, де Ніл впадає в Середземне море. Між нею і Фаросом — майже кілометр.
Сострат розпочав з того, що спорудив величезний мол — морську дамбу, яка з’єднувала Александрію з островом. По цій дамбі підвозили будівельний матеріал. Через 5 років маяк був споруджений.
Гігантський, ніби виріс із скелі, хмарочос складався з трьох високих веж, поставлених одна на одну. Нижня вежа була квадратною. Середня — восьмигранною. Верхня — круглою. Її колонада утворювала ліхтар маяка, який завершувався куполом з семиметровою статуєю Посейдона.
У середині веж розташовувались кручені сходи, що вели нагору — до ліхтаря. По них піднімалися в’ючні віслюки, що підвозили пальне для палаючого в ліхтарі вогнища. Світло полум’я відбивалося у розташованих навколо металевих дзеркалах. Вони збирали його промені і спрямовували у бік моря, назустріч кораблям, що пливуть до Александрії...
На одній із стін маяка Сострат викарбував напис: «Цар Птоломей Сотер поставив мене богам-рятівникам, заради мореходів». Як і годиться. Але Сострат схитрував. Під цим написом він заховав інший. У ньому замість імені царя стояло ім’я самого архітектора — Сострата з міста Кнід. І коли перший напис з часом відвалився, нащадки прочитали другий.
Назва острова стала назвою маяка. А яскравий ліхтар з угнутим дзеркалом став називатися фарою. Тільки це і дійшло до нас...
500 років тому старий маяк упав. Час, хвилі і вітер зруйнували його. І тепер з усіх чудес світу залишилось тільки одне, найперше, — піраміди.
