Колосом називалась гігантська статуя, яка була зведена на Родосі — острові в Егейському морі — на честь бога сонця Геліоса.
Творцем величезної статуї, що мала 35-метрову висоту, був скульптор Харес. Умільці-каменярі, ковалі, чеканники та інші майстри допомагали йому в роботі. Спорудження продовжувалося 12 років. І за весь цей час ніхто, навіть сам Харес, не бачив, що у них виходить, бо споруджували статую без будь-яких рештувань і піднімальних механізмів, поступово засипаючи землею те, що вже було зроблене. Так навколо схованої статуї безперервно наростав земляний пагорб, по спадистих схилах якого легко було підвозити камінь і залізні бруски, листи з кованої бронзи. І знову підсипали землю... Лише коли робота була цілком завершена і розрили пагорб, постав дивовижний витвір.
Далеко з моря видно, як виблискує на сонці Колос Родоський. Але простояв він лише 56 років. У 220 році до нашої ери страшний землетрус зруйнував усі будови на Родосі. І могутні кам’яні стовпи, що були опорою статуї, не витримали — ноги підломилися в колінах. Колос упав. Підняти його вже не змогли. Так і пролежав він понад 1000 літ, поки його не продали на металобрухт. А щоб вивезти зняті зі статуї бронзові пластини, знадобилося 900 верблюдів...
