Колос Родоський

Стародавня Греція складалася з міст-держав – полісів. Одним із таких міст був Родос, розташований на однойменному острові. Місто славилося багатством, у ньому вирувала торгівля. Саме тому вороги й почали заздрити, намагаючись захопити його.

У 304 р. до н. е. володар Малої Азії та Сирії Деметрій Поліоркет повів на Родос свої війська. Проте родосці, безстрашно обороняючись, змогли відбити всі атаки ворога. На честь цієї великої перемоги було вирішено спорудити статую бога Сонця Геліоса, або Аполона, якого вважали покровителем острова.

Славетний скульптор тих часів, Харес, працював над монументом цілих дванадцять років. Бронзова фігура Геліоса, що була 36 метрів заввишки, прикрашала вхід до гавані Родосу.

Скульптуру нарекли Колосом Родоським. Навіть зараз, змальовуючи щось грандіозне, таке, що вражає уяву, ми говоримо «колосально!».

Однак саме розміри статуї й вибір матеріалу спричинили її руйнування. Минуло трохи більше, ніж п’ятдесят років, і на острові Родос стався сильний землетрус. Важка фігура бронзового гіганта не витримала: статуя просто зламалася на рівні колін і впала, розбившись на друзки. А оскільки бронза була дуже цінним металом, уцілілі фрагменти Колоса було продано для переплавки.

Багато пізніше археологам пощастило дослідити дно гавані Родосу, і там було знайдено частину зап’ястка правої руки Колоса! Це стало зайвим доказом того, що давні джерела не перебільшували інформацію про розміри статуї.