Для всіх мандрівників, які зараз відвідують австралійське місто Сідней, його символом є незвичайна будівля оперного театру. Оминути увагою цю оригінальну споруду, що нагадує вітрила, які надимає свіжий океанський вітер, майже неможливо! А втім, свого часу довкола цих, схожих на дивовижні мушлі куполів точилися справжнісінькі баталії!
Усе розпочалося в 1964 році, коли в Сіднеї було оголошено конкурс проектів будівництва нового оперного театру. Перемогу в ньому здобув невідомий на той час молодий архітектор із Данії – Йорг Уотсон.
Майже відразу після цього на нього напалися критики, звинувачуючи його у відсутності смаку й невиправданій дорожнечі проекту. Більш того, багато з них наголошували на тому, що сам архітектор не бачив обране для будівництва місце, та й узагалі ніколи не бував в Австралії.
Однак уряду сподобався проект Уотсона. У його основі поєднувалися дві ідеї – вітрила кораблів, немовби кораблі першовідкривачів тільки-но наближаються до невідомих берегів Зеленого континенту, як називають Австралію, і враження від храмів індіанців у Мексиці.
Будівництво тривало впродовж двадцяти років і справді вимагало великих фінансових витрат. Щоб зібрати потрібну суму, розмір якої становив 100 мільйонів доларів, урядові Австралії довелося провести загальнонаціональну лотерею.
Утім влада не помилилися з вибором проекту. Будівля дуже гармонійно вписалася в довколишнє середовище. Її майже відразу визнали найкрасивішою серед усіх споруд, зведених після Другої світової війни.
Незважаючи на те, що будівля Сіднейської опери видається легкою й невагомою, вітрила даху насправді важать понад 150 тисяч тонн і сягають висоти 67 метрів! Дві тисячі бетонних секцій, облицьованих плиткою білого кольору й кольору піску, знадобилося будівельникам, щоб змонтувати ці куполи.
Неважко здогадатися, що самі концертні зали Сіднейської опери теж гідні подиву. Усього в будівлі п’ять окремих залів для симфонічних концертів, оперних, камерних і театральних спектаклів, які можуть умістити від півтори до двох з половиною тисяч осіб!
