"Мона Ліза" – одна з найзнаменитіших картин у світі, яка вже понад 500 років дивує, інтригує та надихає. Цей портрет, написаний Леонардо да Вінчі, ховає безліч таємниць: від загадкової усмішки до неочікуваних символів, захованих у деталях. Про неї знімають фільми, пишуть книжки й створюють змови, але навіть після століть вивчення вона продовжує породжувати нові питання.
- Леонардо да Вінчі працював над "Моною Лізою" близько чотирьох років, але так і не вважав її завершеною.
- Справжнє ім’я моделі, за однією з найбільш визнаних версій, – Ліза Герардіні, дружина флорентійського купця Франческо дель Джокондо.
- У Франції картину називають "La Joconde", а в Італії – "La Gioconda", що перекладається як "радісна" або "усміхнена".
- Таємнича усмішка "Мони Лізи" змінюється в залежності від кута зору та освітлення – це ефект, якого Леонардо досяг завдяки техніці сфумато.
- Її очі "стежать" за глядачем – візуальний ефект досягнуто завдяки особливому розташуванню тіней.
- Картина написана не на полотні, а на дерев’яній дошці з тополі, що було досить незвично для того часу.
- У ХІХ столітті картина не вважалась особливою – її популярність різко зросла лише після гучного викрадення у 1911 році.
- Винуватцем викрадення був італієць Вінченцо Перуджа, який хотів повернути мистецтво "на батьківщину" – до Італії.
- Мона Ліза має власну кімнату в Луврі, де її охороняє броньоване скло та спеціальна система клімат-контролю.
- Картина була настільки надихаючою, що французький поет Гійом Аполлінер навіть потрапив під підозру у справі її зникнення.
- Леонардо так любив цей портрет, що взяв його з собою до Франції, де й помер у замку Кло-Люсе під опікою короля Франциска І.
- Вчені виявили під зображенням "Мони Лізи" ще один портрет – за допомогою інфрачервоної спектроскопії.
- Картина надихала не лише художників, а й музикантів, кінематографістів та модних дизайнерів – вона стала культурним кодом.
- У "Мони Лізи" немає брів і вій – ймовірно, вони зникли через численні реставрації, або Леонардо просто не встиг їх дописати.
- У 2022 році кліматичний активіст кинув торт у скло, що захищає картину, намагаючись привернути увагу до екологічних проблем – але саме завдяки захисту шедевр не постраждав.
