У IV столітті люди зазвичай не закопували свої скарби у землю.
Швейцарець Деніел Людин, власник металошукача та археолог-аматор, виявив у лісі поруч із старовинним замком Вільденштейн глиняний горщик, а в ньому 1290 монет IV століття нашої ери. У цьому скарбі багато виявилося дивним: монети були розділені шматком волов'ячої шкіри на дві частини і закопані в символічному місці.
Деніел Людин, вражений такою багатою знахідкою, проте за правилами археології повернув скарб на місце в землю і повідомив про нього професійним колегам. Експерти встановили, що горщик наповнений римськими монетами із мідного сплаву зі слідами срібла, викарбуваними у 332–335 роках.
Тоді Швейцарія входила до Римської імперії. На лицьовій стороні монет – зображення Костянтина Великого, що правив на той час, і членів його родини. За словами вчених, це був час процвітання та стабільності, що нехарактерно для таких знахідок.
«У смутні часи, спричинені громадянськими війнами, вторгненнями сусідів чи економічними кризами, багато людей закопували свої цінності у землю, щоб захистити їх від несанкціонованого доступу. А за часів, коли був захований цей горщик, у всій Римській імперії навряд чи були схожі скарби. Ці роки характеризуються політичною стабільністю та економічним піднесенням», – із офіційної заяви Відділу археології кантону Базель-Ланд.
Археологи з'ясували, що монети в горщику були закопані на межі трьох маєтків. Комп'ютерна томографія показала, що всередині цінності розділені на дві частини шматком волової шкіри.
Вчені припускають, що гроші належали кільком господарям, а схованка була зроблена не як скарб, а як жертва. Так фермери кількох маєтків могли закликати гарну погоду та родючість на свої землі.
За оцінкою, всі гроші в горщику в ті часи дорівнювали б одному золотому соліду – монеті з чистого золота вагою приблизно 4,25 грама, або двомісячному заробітку пересічного воїна.
