Стародавня Греція була морською державою, і, оскільки її життя залежало від величезної кількості морських рейсів, виникла потреба в організації безпечного руху кораблів, що виходили у відкрите море. Допомагали мореплавцям маяки – спеціальні вежі, на яких уночі запалювали вогонь.
Найвідомішим став маяк на острові Фарос, неподалік від Александрії Єгипетської. Його конструкцію розробив Сострат Кнідський.
Споруду було цілком завершено у 283 р. до н. е. Вежа маяка здіймалася над морем на 1315 метрів. На той час це була найвища будівля у світі!
У записах деяких мандрівників ішлося про надзвичайну статую, що прикрашала вежу маяка: вона цілий день показувала рукою на сонце й опускала її, коли воно сідало.
Нижній поверх архітектор зробив із чотирма стінами, обернутими на всі чотири сторони світу. Другий мав уже вісім граней, відбиваючи напрямки восьми головних вітрів. На третьому поверсі розташовувався ліхтар. Тут постійно горіло багаття, світло якого збирали бронзові пластини, спрямовуючи його в море. Завдяки цьому кораблі безпечно заходили до Александрійської гавані.
Саме від назви Фароського маяка й утворилося слово «фара», що означає джерело світла з відбивачем.
Окрім цього, маяк служив гарною фортецею – із його висоти можна було легко помітити кораблі супротивника, доки ті не наблизилися на небезпечну відстань.
Дивовижний маяк прослужив до 1100 року, тоді його зруйнував землетрус, проте сліди фундаменту гігантської вежі залишаються на острові Фарос дотепер.
