Найзагальнішою класифікацією одягу є його розподіл за статтю людини на чоловічий і жіночий.
Природно-кліматичні умови України сприяли розвитку великої кількості одягу та різноманітності його форм. За розташуванням на стані людини одяг поділяється на такі види:
• натільний: сорочка;
• поясний (стегновий): запаска, плахта, опинка, дерга, штани;
• нагрудний: з рукавами (кофта, куртка) і без рукавів (кептарі, лейбики) та ін.;
• верхній (становий): осінньо-весняний, плащоподібний та хутряний зимовий;
• пояси;
• взуття: плетене (личаки), стягнуте (постоли), зшите (черевики, чоботи);
• головні убори.
За способом виготовлення традиційний український одяг прийнято поділяти на шитий і нешитий. Нешитий одяг етнологи вважають давнішим за походженням. Він виготовляється з одного або декількох шматків матеріалу, огортає стан, драпірується різними способами, утримується на тілі за допомогою зав'язок, поясів, шпильок. Частини шитого одягу скріплюються швами. Він може бути глухий або розпашний, різний за кроєм.
Класифікаційною ознакою одягу може бути його призначення: робочий, буденний, святковий, обрядовий.
