Івана Старопечерника – свято, яке відзначають 2 травня, вважалося найкращим днем для вибілювання полотна.
Дівчата й молодиці виносили до ставків і річок сувої натканого за зиму полотна, замочували їх у воді, збивали прачами і, висушуючи, білили під сонцем, час від часу скроплюючи водою. На розісланий сувій клали спеціально випечений житній пиріг. Ставши довкола нього, жінки дякували весні за сприяння в роботі, запрошували посмакувати пиріжком, щоб наступного року щедро заврожаїлися льон та коноплі. Вважалося, що Іван Старопечерник після цього обов’язково подарує тепло й парке сонце. Такої ж погоди чекали й пасічники. Вони подейкували: «Погодуй бджолу до Івана, то вона нарядить тебе, як пана».
