Третя Пречиста припадає на 4 грудня. Це свято має й інші назви: «Видення, Введіння», «Введення в храм Пресвятої Богородиці», «День показника». Повна назва свята у церковному календарі – Введення в храм Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Діви Марії. Святкують його з VIII ст. на спомин про чудесне введення Богородиці в Єрусалимський храм – її посвячення Богові.
Народна назва свята – «Видіння» – пішла від людської віри у надприродні сили: цього дня Бог начебто відпускає праведні душі, щоб вони могли подивитися («повидіти») своє тіло. На Пречисту остерігалися копати землю, бити прачами білизну, м’яти льон чи коноплі на терницях – «бо можна придушити душу». Тим, хто це робив, під час жнив гроза влучала в копи.
У деяких місцевостях на Третю Пречисту ніхто не відвідував сусідів; якщо помічали, що до хати йшов односелець, намагалися причинити двері. Особливо боялися жіночих одвідин, оскільки вони обов’язково мали принести нещастя.
У народі це свято здавна пов’язували з початком справжньої зими. Вважалося, якщо сніг випаде до Введення – він обов’язково розтане, а якщо після – то настане зима. Існували й інші прикмети: скільки на Введення води, стільки на Юрія трави, якщо на Введення є вода, то буде в мисці молоко, якщо на Введення мороз – усі свята будуть морозними, тепло – усі свята будуть теплими.
На Введення починалося катання на санях. Хоч і мовилося, що «Введенські морози ще зими не роблять», під цю пору ставало все холодніше. Земля вже чекала білої шуби, сподіваючись, що «Третя Пречиста снігом прикриває».
