Тибет є найбільшим і найвищим нагір’ям на земній кулі. Могутні внутрішні сили Землі здійняли його рівнинні території на захмарну висоту – 4,5 км. До того ж, на території Тибету е гори, абсолютна висота яких перевищує 6 км.
Тибет – одне з найбільш таємничих і недоступних місць нашої планети. Природа постаралася захистити цей район від сторонніх очей. Тибет оперізують не менш величні (понад 6000 м) гірські системи: Гімалаї – з південного заходу і півдня, Каракорум і Куньлунь – з півночі й Сичуаньські (Сино-Тибетські) Альпи – зі сходу.
Ще однією перешкодою для вельми допитливих стали поширені тут гірські степи, пустелі і напівпустелі. Лише зрідка на окраїнах, особливо на півдні, у глибоких річкових долинах трапляються оазиси лісової рослинності.
Для Тибету найбільш характерні дві особливості: широтне простягання хребтів і незначна вертикальна почленованість його центральної частини. Перша особливість пояснюється західно-східним простяганням складок, друга – слабким розвитком водної ерозії. Це пояснюється тим, що зовнішній, поверхневийй стік практично відсутній.
Тибет століттями залишався загадкою для представників західної цивілізації, оскільки був закритим для чужоземців. Не дивно, що це нагір’я і зараз приваблює до себе численних мандрівників і дослідників.
Але цей таємничий світ не назвеш зручним місцем для мандрів. Через неймовірну висоту й ізольованість від вологих повітряних мас його клімат надзвичайно суворий і сухий. Тибетська зима тривала, морозна і майже безсніжна. Весна пізня, навіть у травні стоять люті морози, часто трапляються пилові бурі. Літо прохолодне, у липні ще бувають заморозки.
Серцем і душею Тибету є Лхаса. У перекладі з тибетської назва цього міста означає «місце богів». Упродовж століть воно служило обителлю далай-лами і приваблювало незліченну кількість прочан.
Чи знаєте ви, що...
На Тибеті випадає дуже мало опадів. Це пояснюється тим, що нагір'я перебуває під прикриттям Гімалаїв і тому потрапляє в «дощову тінь». Так називають гористі райони, на територію яких не надходять повітряні маси.
