Найвище цунамі було зареєстровано у 1958 році у вузькій затоці на Алясці – тоді вода піднялася на 524 метри внаслідок підводного землетрусу та особливостей рельєфу затоки. У відкритому океані вітер піднімає на порядок менші хвилі, але їхня висота все одно вражає.
У лютому 2013 року Всесвітня метеорологічна організація зареєструвала новий рекорд висоти хвилі: у холодних водах північної Атлантики між Ісландією та Великобританією автоматична метеорологічна станція зареєструвала хвилю заввишки 19 метрів. Швидкість вітру над поверхнею океану того дня досягала 81 км/год. Попередній рекорд був зареєстрований сімома роками раніше приблизно в тому ж районі і становив 18,275 м.
19-метрову хвилю занесли до Книги рекордів як «Найбільша характерна висота хвилі, зареєстрована за допомогою буя». Таке обережне формулювання виникло тому, що існують інші способи вимірювання, включаючи супутники, і їх вимірювання іноді складно порівнювати з тими, що виконують автоматичні станції-буї.
Висотою хвилі вважається відстань між найвищою її точкою і нижньою точкою попереду хвилі, що йде. Характерна висота хвилі розраховується як середня з найвищої третини хвиль за обраний проміжок часу, тому деякі справжні хвилі, що вирували в Атлантичному океані в лютому 2013 року, могли бути й трохи вищими за 19 метрів.
