>Метеорити – невеликі фрагменти небесних тіл, що складаються в основному з каменю і заліза, які падають на поверхню Землі з міжпланетного простору. Для астрономів метеорити є справжнім скарбом: нечасто вдається ретельно дослідити в лабораторних умовах частинку космосу. Більшість фахівців вважають метеорити осколками астероїдів, які утворюються при зіткненні космічних тіл.
Аж до XIX століття деякі вчені відкидали позаземне походження метеоритів, заперечуючи саму можливість проникнення подібних космічних тіл через атмосферу. Проте в ході подальших досліджень було доведено, що метеорити потрапляють на Землю з міжпланетного простору. Основною особливістю метеоритів є кора плавлення, що покриває їх при проходженні щільних шарів атмосфери. Найчастіше метеорити мають неправильну каменеподібну форму, але іноді під дією потоку повітря набувають конусоподібної форми, що нагадує головку снаряда.
Падіння метеоритів можна спостерігати неозброєним оком в ясну погоду в нічному небі. Саме це явища часто називають падаючою зіркою. Іноді трапляються цілі метеоритні дощі – падіння сотень і тисяч метеоритів в обмеженому секторі неба. Найбільший з виявлених на землі метеоритів вагою 100 000 тонн в даний час знаходиться в західноафриканській пустелі Айдар. Найчастіше до поверхні нашої планети, захищеної надійним щитом атмосфери, долітають лише зовсім невеликі метеорити, вага яких становить від декількох грамів до кілограмів.
Залежно від хімічного складу речовини, з якої вони складаються, метеорити поділяються на кам'яні хондрити (приблизно 85% всіх виявлених метеоритів), кам'яні ахондрити (7%), залізні (6%) і залізо-кам'яні (2%). Звичайно в структурі метеорита містяться в різному співвідношенні одні й ті ж елементи: залізо, нікель, сірка, магній, кремній, алюміній, кальцій і кисень, які іноді складають речовини, які просто не можуть утворитися в земних умовах.
