На початку мезозойської ери, у тріасовому періоді, найбільш розповсюдженими рослинами були саговники (у лівому нижньому куті картинки). Деякі з них мали високі стовбури без гілок. Інші були коротші, з товстішими стовбурами, частково зануреними в землю. У всіх видів листя росло пучками, як у пальм. Також траплялися й хвойні дерева (на передньому плані). Найтепліші області пишно квітли хвощами й папороттю (на передньому плані внизу).
У середині мезозойської ери, у юрському періоді, клімат став спекотнішим і вологішим. Утворилося чимало боліт і прісноводних озер. Рясна й буйна рослинність укривала землю. Однак це були переважно саговники (справа), бенетити (зліва на передньому плані) та хвойні дерева (на задньому плані) – родоначальники секвойї.
У кінці мезозойської ери, у крейдяному періоді, рослинне життя дуже нагадувало те, яке ми спостерігаємо сьогодні. Саме в цей час з'явилися квіткові рослини. Першими виникли магнолії, квіти яких були меншими, ніж у сучасних магнолій.
