Скільки зірок на небі — начебто дитяче й наївне питання. Однак сьогодні на нього вже можна дати наукову відповідь.
Кількість зірок у нашій Галактиці приблизно оцінюється в 200-400 млрд. А скільки ми бачимо на нічному небі? Незначну частину. На небосхилі в обох півкулях існує близько 4,8 тисячі зірок, які досить яскраві, щоб розглянути неозброєним оком. Їх блиск варіює від 0-ї до 6-ї зіркової величини. Зоряна величина позначається літерою m. Найяскравіша зірка по всьому небосхилі, Сіріус, має негативну зоряну величину (-1m). Зірки нульової величини, 0m - це, наприклад, Вега, Арктур, Капела, Проціон, які яскраво сяють навіть над містом з його засвіченням і навіть не в ідеально ясну погоду. 6m — тьмяні зірки, доступні людському оку.
4,8 тисячі потрібно розділити на два, оскільки в кожен момент, перебуваючи в будь-якій точці Землі, людина бачить лише одну небесну півсферу. Отже, теоретично близько 2,4 тисячі мерехтливих точок можна розглянути неозброєним поглядом на нічному небі. Однак насправді ще менше, близько 1,5 тисячі, оскільки в міру наближення до горизонту видимість погіршується. У результаті близько півтори тисячі зірок здатна розрізнити на ясному небі людина з гострим зором, перебуваючи в місці без міських вогнів і з відкритим оглядом. Приблизно такого ж висновку дійшов Ян Гевелій, польський астроном 17 століття, останній з астрономів, який займався такими підрахунками. У його каталозі було 1533 зірки.
Бінокль, природно, одразу розширює можливості спостереження. У ньому видно зірки до 9—10-ї величини, таких на небі близько 200 тисяч. У простенький аматорський телескоп - до 11-12 m. Зірок такої яскравості ще в 10 разів більше.
Крім зірок, без телескопа можна також розглянути інші галактики — а саме галактику Андромеди, Велику та Малу Магелланові хмари. Вони містять мільярди зірок, однак із Землі виглядають лише туманними цятками.
Скільки сузір'їв на небі?
Багато видимих зірок об'єднані в сузір'я. Люди тисячоліттями дивилися в нічне небо і шукали в мерехтливих точках на небесній сфері знайомі контури тварин та силуети богів. Все залежало від уяви спостерігача та культури народу, тому в різних країнах та в різні епохи сузір'я були різними. Зіркові карти постійно змінювалися, як і географічні.
Створений у 1919 році Міжнародний Астрономічний Союз упорядкував та уніфікував зіркові карти. Були проведені межі між сузір'ями та затверджено список із 88 сузір'їв (48 з них описані та названі ще древніми греками).
Для професіонала сузір'я — це не звичний контур Орла, Лебедя чи Ліри, а певна ділянка неба, небесний «штат» разом з усіма видимими і невидимими зірками.
Сузір'я поділяються на південні (45), північні (31) та екваторіальні (12). Частина сузір'їв Південної півкулі видно у наших широтах влітку, і навпаки — австралійці бачать частину сузір'їв північної півкулі взимку. Однак є такі сузір'я, які ніколи не піднімаються над горизонтом у Північній півкулі, наприклад, Південний Хрест. У долі мореплавців він зіграв таку ж важливу роль, як Велика Ведмедиця у Північній півкулі: за допомогою цих сузір'їв моряки минулого визначали напрямок на Північ та Південь відповідно. Тому Південний Хрест зображений прапорами багатьох країн, від Австралії до Бразилії.
