Економічна сфера
• Промислова революція, яка розпочалася в Англії, поступово поширювалася Європою із заходу на схід.
• В умовах вільної конкуренції економічний розвиток був нестабільним: періоди економічного піднесення чергувалися з економічними кризами.
• Відбувалися структурні зміни в економіці: якщо раніше її основою було сільське господарство, то тепер на перше місце стала виходити промисловість.
• З’явилися нові галузі економіки: машинобудування, електроенергетика, хімічна та електротехнічна промисловість.
• Було винайдено нові види транспорту (залізничний і автомобільний), засоби зв’язку (телеграф і телефон).
• Заміна ручної праці машинною, м’язової енергії людини і тварин – енергією, отримуваною від спалювання вугілля і нафти, спричинили різке зростання продуктивності праці.
• Прискорилися темпи економічного розвитку. Проте вони були неоднаковими і суттєво відрізнялися в різних країнах Європи.
• Промислова революція мала великий вплив на розвиток торгівлі. Завершилося формування світового ринку.
• Чільне місце у світовій торгівлі посіли відносно дешеві фабрично-заводські товари, розраховані на масового споживача.
Соціальна сфера
• Важкі умови праці й соціальна незахищеність найманих робітників негативно впливали на стабільність суспільства. Боротьба робітників за свої права стала важливим чинником суспільного життя.
• Суспільство європейських країн набуло характеру індустріального. Руйнувалася традиційна станова система поділу суспільства. Місце людини в суспільстві визначалося тим, чого вона досягла завдяки власній заповзятливості.
Політична сфера
• Визначальний вплив на політичне життя держав континентальної Європи мала Велика французька революція кінця XVIII ст. Політичний розвиток країн відбувався двома різними напрямками: шляхом реформ або шляхом революції.
• Відбувалося становлення основ демократії з виборністю органів влади, загальним виборчим правом, поділом влади на законодавчу, виконавчу і судову.
• Виникли політичні партії, що об’єднували прихильників певних суспільних ідеалів, з метою здобуття влади законним шляхом через вибори.
• Сформувалися нові напрямки суспільно-політичної думки – лібералізм, консерватизм і соціалізм.
• XIX ст. стало добою виникнення націоналізму, прихильники якого вели боротьбу за досягнення національної незалежності й створення власних національних держав.
