Перші люди переселилися в Америку приблизно 15-20 тис. років тому. Поступово тут виникло безліч індіанських племен і народностей, які перебували на різних рівнях розвитку. Більшість із них були мисливцями, рибалками й збирачами. Лише в Мезоамериці (Мексика й північна частина Центральної Америки) та окремих гірських областях Анд (Південна Америка) сформувалися високорозвинені цивілізації.
На початку І тис. до н. е. високого рівня розвитку досягли індіанці ольмеки, які жили на південному узбережжі Мексиканської затоки. Вони створили міста й перші «ритуальні центри» в Ла-Венті, Сан-Лоренсо й Трес-Сапотес. Головними спорудами в них були східчасті піраміди-храми, побудовані з невипаленої глиняної цегли. Фахівці констатують, що вони неабияк нагадували шумерські й вавилонські зикурати.
Поряд з ольмеками в Мезоамериці сформувалася цивілізація майя. Приблизно в V–VI ст. на півострові Юкатан вони заснували місто Чичен-Іца (у перекладі «біля колодязя племені іца»). До кінця X ст. через нез’ясовані причини майя залишили його. Але, як то кажуть, «святе місце порожнє не буває» – місто зайняли тольтеки. Вони прийшли на півострів Юкатан із Центральної Мексики. Завойовники дали місту нове життя. До середини XI ст. Чичен-Іца була столицею тольтекської держави. її могутність швидко зростала, що призвело до війни із сусідніми народами майя. У 1178 р. місто впало під ударами об’єднаних військ трьох міст-держав. Упродовж кількох наступних років Чичен-Іца обезлюдніла. Перед першими іспанцями, які прибули сюди в XVI ст., вона постала руїною.
Рештки міста привернули увагу європейців тільки в другій половині XIX ст., а професійні археологи прибули сюди на початку минулого століття. їхні дослідження дозволяють говорити, що Чичен-Іца була одним із «місць сили», пов’язаних з культурою майя. На території цього міста були сотні будівель. Найвидатнішою визнана знаменита піраміда Кукулькана (у перекладі – «оперений змій»), або Ель Кастильо. Вона була зведена в XI ст. на честь бога вітру й дощу. Піраміда являє собою 9-ярусну споруду заввишки 23 м. її сходи, що складаються із 364 щаблів, чітко зорієнтовані на чотири сторони світу.
Припускають, що піраміда була не тільки святилищем, але й служила календарем. Відомо, що жерці майя постійно вели астрономічні спостереження й точно пророкували затемнення.
