Захар Іскра, полковник корсуньський у 1684 – 1707 роках, – одна з найпомітніших постатей української військової історії 17–18 століть. Однак, як це часто буває, історичні документи донесли до нас тільки згадки про події, в яких брав участь цей козацький ватажок. Що ж стосується подробиць його біографії, то вони, на жаль, залишилися «поза кадром».
У 1683 році Захар Іскра брав участь у боях польсько-українських військ під командуванням Яна II Собеського проти турецької армії під Віднем. Через три роки він приєднався до козацьких полків, які саме вирушали в похід у Молдавію, де панували на той час турки. А в 90-х роках 17 століття про Іскру заговорили як про одного з керівників національно-визвольної боротьби українців проти польської шляхти, яка розгорнулася на Правобережжі. Полковник також був одним із керівників повстання Семена Палія, яке тривало протягом 1702–1704 років. Тоді Корсуньський полк, на чолі якого стояв Захар Іскра, розгромив коронне військо під Немировом та Бердичевом; залогу ж Білої Церкви козаки примусили капітулювати. Згодом, під натиском військ польського гетьмана А Сенявського, Іскра зі своїм полком відступив на лівий берег Дніпра Після підписання Прутського трактату 1711 року Іскра протягом багатьох років займав високі посади в полковій адміністрації Стародубського полку
Із життя цей загартований воїн пішов десь близько 1730 року.
