Яким Сомко походив із переяславської міщанської сім’ї і був родичем гетьмана Богдана Хмельницького: сестра Якима, Ганна, стала першою дружиною «батька Хмеля» і матір’ю всіх його дітей. Звичайно ж, і на вищому щаблі влади великий гетьман не забув про Сомка. У 1652 році той отримав чин прилуцького полковника, а ще за два роки, виконуючи дипломатичне доручення гетьмана, їздив до Москви.
По смерті Богдана Хмельницького полковник почав шукати нових прибічників. Він близько зійшовся з ніжинським полковником Василем Золотаренком (теж родичем померлого гетьмана через шлюб сестри), і в 1659 році приятелі беззастережно допомагали московським військам під командуванням воєводи О. Трубецького захопити Лівобережну Україну. Одразу після цього Яким Сомко присягнув на вірність російському царю і став переяславським полковником.
У 1660 році на Переяславській Раді Якима Сомка було проголошено наказним гетьманом Лівобережної України. Але, отримавши владу, він виступив проти Слободищенського трактату і вирішив, що місце наказного гетьмана його вже не влаштовує. Через два роки на раді в Козельці Сомко спробував остаточно прибрати владу над Лівобережною Україною. Більшість старшини його підтримала, але московський уряд це обрання не затвердив. До речі, правомірність виборів на гетьманство брата першої дружини Богдана Хмельницького не визнав і колишній близький приятель Сомка Василь Золотаренко. Справа в тому, що брат третьої дружини славетного «батька Хмеля» також прагнув заволодіти булавою....
У 1663 році на так званій Чорній Раді, що проводилася під Ніжином, Яким Сомко знову висунув свою кандидатуру на виборах гетьмана. Але козаків не влаштовувала його політика. Яким Сомко зазнав поразки і за наказом Івана Брюховецького був заарештований.
У тому ж році наказного гетьмана стратили в місті Борзні на Чернігівщині.