Іван Якович Франко народився 27 серпня 1856 р. в селі Нагуєвичах Дрогобицького повіту, недалеко від Львова, у родині сільського коваля.
Спочатку Іван навчався в початковій школі сусіднього села Ясениці-Сільної (1862-1864). За два роки навчання він опанував три мови: українську, німецьку й польську. Пізніше хлопець навчався у так званій нормальній школі Дрогобича (1864-1867) і Дрогобицькій гімназії (1867-1875).
У 1875 р. Іван Франко вступив на філософський факультет Львівського університету. Тут він співпрацює із студентським журналом «Друг», друкує в ньому свої переклади, вірші, літературно-критичні розвідки, публіцистичні праці. Юнак долучається до суспільно-політичного життя, навколо нього гуртується патріотично налаштована молодь. У той час уми передових діячів Європи заполонили новомодні соціалістичні ідеї, які, здавалося, принесуть людині й нації свободу і щастя. Молоді небайдужі галичани (насамперед завдяки старанням Михайла Драгоманова) теж захопилися цими ідеями Франкові це захоплення обійшлося надто дорого. 1877 р. його було вперше заарештовано за соціалістичну пропаганду (митець провів дев'ять місяців у тюремній камері разом із кримінальними злочинцями).
Франко видає два збірники журнального типу «Дзвін» і «Молот», що, по суті, були продовженням забороненого раніше часопису «Громадський друг». У цих виданнях друкується знаменитий вірш «Каменярі». У серії книжок «Дрібна бібліотека» митець публікує свої переклади з різних літератур.
Насичена діяльність Франка була перервана другим несподіваним арештом у березні 1880 р. й тримісячним ув'язненням у коломийській тюрмі.
З 1881 р. у Львові за участю Франка виходить друком журнал «Світ», у якому він видає «Борислав сміється» – перший у європейській літературі роман із робітничого життя. Через матеріальну скруту Письменник змушений повернутися в Нагуєвичі до вітчима й працювати по господарству. Часу на творчість не залишалося, тож Франко Писав уночі. Саме тоді він створив повість «Захар Беркут», переклав Трагедію «Фауст» Ґете, поему «Німеччина» Гейне, написав низку статей про Тараса Шевченка.
З 1883 р. Франко знову у Львові, працює в журналі «Зоря». У 1885–1886 рр. нелегально відвідує Київ, аби поглибити співпрацю інтелігенції Західної і Східної України, розділених між двома імперіями.
Маючи намір стати професором Львівського університету, Іван Франко 1892 р. захищає докторську дисертацію у Віденському університеті.
Етапним явищем у вітчизняній літературі став міський роман, «Перехресні стежки» (1900).
Помер Іван Франко 28 травня 1916 р., похований на Личаківському цвинтарі у Львові.
Відомі про митця...
✎ Франко був народжений поетом, але він же був народжений і прозаїком, і ученим-дослідником, і громадським діячем. Його творча діяльність нагадує складний і прекрасний поліфонічний твір: багато мелодій, багато контрастів, гострі поєднання звуків – але, зрештою, все зливається у світлу гармонію.
Максим Рильський
✎ У Франка є прекрасна річ – лірична драма «Зів'яле листя». Се такі легкі, ніжні вірші, з такою широкою гамою почуттів і розуміння людської душі) що, читаючи їх, не знаєш, кому оддати перевагу: чи поетові боротьби, чи поетові-лірикові, співцеві кохання і настроїв... Взагалі Франко – лірик високої проби, і його ліричні твори просяться часто в музику.
Михайло Коцюбинський
