Микола Гурович Куліш народився 6 грудня 1892 року в селі Чаплинці на Херсонщині в селянській сім’ї. Початкову освіту здобув у народній школі, продовжив навчання в Олешківському міському училищі та в гімназії. Від того часу захопився літературною творчістю. Повного курсу гімназії не закінчив, пізніше екстерном склав іспити; маючи намір навчатися в університеті. У 1914 році Куліш віступив до Одеського університету, однак до навчання так і не приступив. Початок Першої світової війни змінив плани Куліша. Він потрапив до Одеської школи прапорщиків, після чого в серпні 1915 року був відправлений на фронт, брав участь у бойових діях, отримав поранення.
Повернувшись у 1917 році до Олешок, Куліш захопився політикою, у липні 1919 року сформував і очолив Дніпровський селянський полк, у складі якого брав участь у боях з білогвардійцями. Після завершення громадянської війни Куліш оселився в Олешках, де працював головою відділу народної освіти. У 1922 році він переїхав до Одеси.
У 1924 році Куліш написав свою першу п’єсу «97». Прем’єрна вистава пройшла в Харківському театрі ім. І. Франка й одразу ж принесла авторові широку популярність. Здобувши визнання, Куліш у 1925 році переїхав до Харкова – тодішньої української столиці, працював спочатку в народному комісаріаті освіти, а згодом у редакції журналу «Червоний шлях». Він входив до ВАПЛіте як член президії, а пізніше і президент цієї літературної організації, в літературній дискусії 1925-1928 років підтримав позицію М. Хвильового. У цей період Куліш створив п'єси «Комуна в степах» (1925), «Зона» (1925), «Хулій Хурина» (1926), «Отак загинув Гуска» (1927) та ін. У 1928-1929 роках відомий режисер Лесь Курбас у харківському театрі «Березіль» поставив п’єси Куліша «Народний Малахій» та «Мина Мазайло», які викликали широку дискусію в мистецьких колах.
Після розпуску ВАПЛіте Куліш очолював Українське товариство драматургів і композиторів, входив до редколегії журналу «Літературний ярмарок», був членом президії мистецької організації «Пролітфронт». На початку 30-х років драматург зазнав утисків з боку влади. Заборонялися вистави його творів. Останньою його п’єсою, яка на початку 30-х років дійшла до глядача, стала трагедія «Маклена Граса», однак і цю постановку після кількох показів було заборонено.
7 грудня 1934 року драматург був заарештований і за фальшивим обвинуваченням засуджений на десять років ув’язнення. З листопада 1937 року Микола Куліш був розстріляний.
