Юрій Хмельницький (близько 1641 – після 1681) – молодший син Б. Хмельницького, гетьман усієї України в 1657 та 1659–1663 рр. і Правобережної України в 1677– 1681 та 1685 рр. На посаді гетьмана намагався продовжувати справу батька й шукав союзника, який гарантував би самостійність і цілісність Гетьманщини.
Під тиском обставин підписав договори, що обмежували державні права України, – Переяславські статті 1659 р. із Московською державою і Слободищенський трактат 1660 р. із Річчю Посполитою. Усвідомивши здійснені помилки і втрату підтримки козацтвом, у 1663 р. зрікся гетьманства. Під час боротьби за владу на Правобережжі спочатку підтримував П. Дорошенка, а потім П. Суховія та М. Ханенка. У 1669 р. був захоплений татарами і відправлений до Стамбула.
На початку 1677 р., коли турецький султан розпочав активну боротьбу за Правобережну Україну, Юрія Хмельницького він призначив гетьманом і «князем малоросійської України» на правах свого васала зі столицею в Немирові.
Спроби Ю. Хмельницького об’єднати під своєю владою Україну були невдалими. Після укладення Бахчисарайського миру 1681 р. був позбавлений гетьманства і відкликаний до Стамбула. Подальша його доля невідома.
