У давні часи люди вірили в те, що в надрах Землі розташована кузня бога вогню Вулкана. Щоразу, коли Вулкан береться до роботи, на поверхню здіймаються дим і полум’я. Саме тому всі гори, які вивергали полум’я, і стали називати вулканами. Проте Везувій вважали сплячим, недіючим вулканом. Ця помилка коштувала життя дуже багатьом людям.
24 серпня 79 року н. е. жителі кількох міст Італії, Помпеї й Геркуланума, що лежали біля самісінького підніжжя Везувію, відчули дивні підземні поштовхи. Очевидець подій, римський письменник Пліній Молодший, дав у своїх записах докладну картину трагедії. Першим постраждав Геркуланум. Небо над ним розтинали вогняні відблиски, і почав падати попіл. Незабаром усе оповив такий морок, що годі було щось розгледіти. Через вибух лава почала перетворюватися на пемзу, тому на голову людям посипалося каміння. Ціле місто було поховане під лавою й попелом. Жителям Помпеї стихія подарувала ще один день, однак не помилувала їх. Нове виверження Везувію забрало життя близько двох тисяч осіб.
Постійні виверження та вибухи Везувію тривали аж до XX століття. Так, у 1944 році дуже постраждало місто Сан-Себастьян, розташоване неподалік від вулкана. Однак люди і досі живуть поруч із небезпечними вогнедишними горами, оскільки на схилах вулканів напрочуд родючі ґрунти.
Чи знаєте Ви, що...
Через сувору вдачу Везувій став найвідомішим вулканом у світі, хоча він удвічі менший за найвищий вулкан планети – Етну.
