Ассирія – давня держава у Північному Дворіччі. Народі держава отримали свою назву за ім’ям верховного бога Ассура (Ашшура). Область Ассирії розташовувалася у верхній та середній течії річки Тигр (територія сучасного Іраку).
У VIII ст. до н. е. ассирійці першими у давньому світі оснастили свою армію залізною зброєю.
Було створено постійну армію, що перебувала на повному державному забезпеченні й нічим не займалася, крім ведення війни.
Основу ассирійської армії складала важка і легка піхота. Важка піхота озброювалася списами й мечами, мала захисні панцирі, шоломи й щити. Легка піхота воювала з луками і пращами для кидання каміння.
Головну ударну силу ассирійської армії становили бойові колісниці. їх екіпаж складався з лучника й візничого, який був озброєний списом і захищав великим щитом лучника.
В ассирійській армії існували спеціальні загони для спорудження доріг, мостів і переправ; розвідники, що з’ясовували кількість ворожого війська і його розташування.
Ассирійці вперше стали використовувати кінноту, озброєну довгими списами і луками, із яких вони стріляли на повному скаку.
Ассирійці одними з перших стали використовувати спеціальні пристрої для облоги міст і фортець. Вони будували міцні тарани, пересувні башти для облоги, метальні машини, які кидали кам’яні ядра або горщики з палаючою смолою на обложене місто.