Воєнна кампанія 1650–1653 рр., порівняно з попередніми, набула більш запеклого характеру. Польська армія врахувала досвід попередніх поразок і навчилася протистояти козацькій тактиці ведення бою. Б. Хмельницький продемонстрував велику волю і неабиякі організаторські здібності. Однак дедалі більше ставало зрозумілим, що в Гетьманщини недостатньо сил для ведення тривалої війни без сильних союзників.
1–10 березня 1651 р. – Облога поляками Вінниці. Зняття облоги і відступ польської армії.
18 червня – 1 липня 1651 р. – Битва під Берестечком. Поразка української армії.
13–15 вересня 1651 р. – Облога польсько-литовським військом козацького укріпленого табору під Білою Церквою. Поляки не змогли захопити козацький табір.
22–23 травня 1652 р. – Битва під Батогом. Перемога української армії.
6–13 червня 1653 р. – Облога козаками Кам’янця-Подільського. Гетьман зняв облогу через посилення голоду та спалах епідемії чуми.
11 жовтня – 5 грудня 1653 р. – Облога україно-кримським військом польського укріпленого табору під Жванцем. Знята в результаті досягнення кримським ханом угоди з поляками.
