Основним заняттям населення було землеробство. Вирощували в основному ячмінь, горох, льон, боби; пшеницю сіяли рідко.
У Месопотамії розливи Тигру та Євфрату дуже бурхливі. Для того щоб під час розливу річкова вода не змила посіви і будинки селян, споруджували дамби, а воду на поля відводили каналами.
Велика кількість сонця й води дозволяла землеробам двічі на рік збирати багатий урожай.
Займалися садівництвом. Найпоширенішою садовою культурою була фінікова пальма. Свіжі або висушені фініки використовували в їжу, із плодів готували вино і пекли хліб, кісточки використовували як паливо, із волокон кори плели кошики і мотузки, деревину використовували як будівельний матеріал. Вирощували також яблуні, гранатові та інжирні дерева.
Велику роль відігравало городництво: вирощували цибулю, часник, салат, кріп, редис, огірки.
Розвивалося скотарство: розводили корів, овець, віслюків, кіз, свиней. Особливо великими були отари овець із густою шовковистою вовною.
У містах працювало багато ремісників різних спеціальностей: будівельники, столяри, теслі, каменерізи, ковалі, шевці тощо. До ремісників зараховували також цирульників, ветеринарів, лікарів, трактирників.
Великого розвитку набула торгівля. Через Вавилон проходили торговельні шляхи, що з’єднували Південне та Північне Дворіччя. Вавилонські купці займалися також лихварством – позичали гроші під відсотки.
Продавали олію, фініки, зерно, вино, вовну, тканини, ювелірні та гончарні вироби.
Купували каміння, будівельний ліс, мідь, рабів, золото.
