Київське князівство
(колишнє Полянське Правобережжя, землі деревлян, південно-західні райони розселення дреговичів і землі уличів у басейні Південного Бугу)
Економічний розвиток
- Одна з найбільш розвинутих і густонаселених областей Русі. Загальна кількість міст досягала 79;
- Головне місто – Київ із населенням 50 тис. осіб;
- Основа господарства – орне землеробство, міста були центрами ремесла і торгівлі;
- Через Київщину проходили грецький, соляний і залозний торговельні шляхи, що зв’язували Русь із багатьма країнами світу.
Політичний розвиток
- Була давнім політичним і територіальним центром Київської Русі;
- Не була спадковою вотчиною якоїсь князівської лінії;
- Протягом XII – першої половини XIII ст. вважалася власністю великокнязівського київського столу і навіть загально-династичною спадщиною давньоруського князівського роду;
- Упродовж 1146–1246 рр. київський стіл 46 разів переходив із рук у руки.
Чернігово-Сіверське князівство
(землі в басейнах Десни і Сейму, Сожу і Верхньої Оки, де мешкали сіверяни, радимичі й в’ятичі)
Економічний розвиток
- Землі князівства були вкриті густою мережею населених пунктів;
- Головне місто Чернігів за розмірами і рівнем розвитку поступалося лише Києву. Однак тісних економічних зв’язків між окремими районами князівства не існувало.
Політичний розвиток
- Формування князівства в основному завершилося в XI ст;
- Засновником місцевої династії був син Ярослава Мудрого Святослав;
- Наприкінці XI ст. за рішенням Любецького з’їзду утворилося Новгород-Сіверське князівство, яке формально підпорядковувалося Чернігову.
Переяславське князівство
(землі східного Лівобережжя Дніпра, колонізовані сіверянами)
Економічний розвиток
- Переяслав був одним із найбільших міст Русі. Існували міста-фортеці: Остерський городок, Баруч, Воїнь, Прилуки, Лубни, Жовнин. Деякі з них були торгово-ремісничими осередками;
- Через прикордонне розташування і набіги половців Переяславське князівство постійно потребувало захисту київського князя і продовольчої допомоги.
Політичний розвиток
- Виникло в 1050-ті рр. навколо Переяслава. У XII–XIII ст. фактично не мало політичної самостійності й цілком залежало від Києва;
- У Переяславі, як правило, сиділи князі, що мали посісти київський стіл, або отримували це князівство як компенсацію за відмову від претензій на Київ.
