Наприкінці 50-х рр. XIX ст. Наддніпрянщина була найбільш економічно розвиненим регіоном Російської імперії.
• Наявність кріпацтва заважала формуванню ринкових відносин у сільському господарстві.
• Розвиток промисловості стримувався відсутністю ринку вільнонайманої робочої сили та вузьким попитом на промислову продукцію.
• Міські підприємці й купці не мали можливості купувати землю, оскільки вона не була предметом купівлі й продажу.
• Відбулися зміни господарської спеціалізації регіонів Наддніпрянщини: на Півдні провідне місце посіло вирощування пшениці на експорт, на Лівобережжі – тваринництво, тютюнництво та льонарство, на Правобережжі – вирощування цукрового буряку.
• На Правобережжі переважало використання примусової праці кріпаків, на Півдні – вільнонайманої робочої сили.