У районі видобутку глини в Нідерландах знайдено римське святилище віком близько двох тисяч років. Агентство культурної спадщини країни зупинило промислові роботи та організувало професійні розкопки. Перед археологами постали добре збережені храми, вівтарні камені, жертовники різним богам, статуї, рельєфи та розписи. Комплекс унікальний, за словами вчених, не лише для регіону, а й у світовому масштабі.
Святилище виявлено біля містечка Хервен-Хемелінг на сході країни. Два знайдені храми були побудовані на природному пагорбі біля злиття річок Рейн і Ваал. Місце примітне тим, що поряд проходить лімес – укріплений кордон на кордоні Римської Імперії, внесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Під час розкопок виявили кілька десятків цілих вотивних каменів – маленьких індивідуальних вівтарів та жертовників. Зазвичай їх встановлювали високопосадовці на знак виконання обітниці або подяки. Камені зберегли розбірливі написи з іменами воїнів та божеств, яким вони були присвячені, наприклад, Гераклу Магузану (романізований місцевий бог), Юпітеру-Серапсісу та Меркурію.
Дослідники зазначають: подяки та молитви були пов'язані не лише з перемогами у битвах, а й просто з виживанням у цих суворих краях далеко від дому.
Крім написів, знайдено сотні інших артефактів: множинні статуї з вапняку, фрагменти зброї, кінська збруя, обладунки, списи та наконечники від них. Кам'яна криниця зі сходами, що веде до води, ймовірно, теж мала священне призначення.
Монети та написи у ньому допомогли датувати колодязь 220–230 роками нашої ери. Навколо храмів багато жертовних ям, у яких постійно горіли багаття.
Тавра на черепиці говорять про те, що вона була продукцією тодішнього військового виробництва. Це також підтверджує, що святилище будували римські солдати, і використовувалося воно з I по IV століття.
Комплекс та артефакти свідчать про те, наскільки мобільним тоді було населення Старого Світу: сюди приходили люди, які бували в Африці, Іспанії, Угорщині, і кожен молився своїм богам і богиням.
