Реформи 60–70-х рр. XIX ст. в Російській імперії

Особливості селянської реформи (1861 р.)

• Надання селянам особистої свободи.
• Організація селянського самоуправління. Його основою була селянська громада.
• Створення інституту мирових посередників для контролю за діяльністю сільського самоуправління.
• Наділення селян земельними ділянками в розмірах, установлених для кожного регіону, залежно від якості землі.
• Визначення повинностей тимчасовозобов’язаних селян.
• Викуп землі селянами.

Історичне значення

1. Реформа була непослідовною і суперечливою: вона містила кріпосницькі пережитки і водночас створювала умови для розвитку ринкових відносин у сільському господарстві.
2. Усунула перешкоди на шляху до соціально-політичної модернізації Російської імперії.
3. Ця реформа в цілому вважається важливим історичним актом прогресивного значення.

Особливості земської реформи (1864 р.)

• У повітах і губерніях запроваджувалося земське (місцеве) самоврядування.
• Земські установи складалися з розпорядчих (повітових і губернських земських зборів) та виконавчих (повітових і губернських земських управ).
• До земств обирали гласних (депутатів) від землевласників, власників міської нерухомості й селян.
• Земства не мали ніяких політичних функцій. Сфера їх діяльності обмежувалася виключно господарськими питаннями місцевого значення.

Історичне значення

1. Земства відіграли величезну роль у розв’язанні місцевих господарських і культурних завдань, хоча й були обмежені у правах.
2. Усупереч законодавчим заборонам, земства перетворилися на осередки суспільної діяльності ліберального дворянства.
3. У 70–80-ті рр. XIX ст. в Росії сформувався земський ліберально-опозиційний рух, із яким уряд був змушений рахуватися.

Особливості міської реформи (1870)

• Станові органи міського самоврядування змінювалися на безстанові, які обиралися на основі майнового цензу.
• Виборче право надавалося лише чоловікам – власникам нерухомості віком від 25 років, які сплачували податки.
• Обиралися міські думи, які формували міські управи – постійно діючі виконавчі органи. Очолював думу й управу міський голова.
• Міське самоврядування опікувалося благоустроєм міста, сприяло розвитку місцевої торгівлі й промисловості, системи охорони здоров’я і народної освіти.

Історичне значення

1. Незважаючи на свою обмеженість, міська реформа мала позитивне значення, оскільки замінювала старі органи станового керівництва містом на нові, що ґрунтувалися на буржуазному принципі майнового цензу.
2. Нові органи міського самоврядування відіграли помітну роль у пореформеному розвитку міст.

Особливості судової реформи (1864 р.)

• Суди ставали безстановими, не залежними від адміністративної влади.
• У судову практику впроваджувалися гласність, змагальність з участю у процесі присяжних засідателів, прокурора й адвоката.
• Уперше в історії Росії вводився нотаріат.

Історичне значення

1. Судова реформа мала найбільш послідовний буржуазний характер.
2. Вона стала спробою підняти імперське судочинство до рівня тогочасної юридичної науки і судової практики європейських країн.

Особливості фінансової реформи (1860 р.)

Було створено Державний банк. Міністерство фінансів стало єдиним розпорядником усіх прибутків і витрат. Надавалася більша самостійність у роботі Державного контролю. Було скасовано давню відкупну систему податків і встановлено акцизні збори, які стягувалися державними установами.

Історичне значення

1. Реформа мала сприятливий вплив на економічний розвиток пореформеної Росії.
2. Проте станова спрямованість фінансової політики держави не змінилася. Основний тягар податків, як і раніше, залишався на податному третьому стані.

Особливості освітньої реформи (1864 р.)

• Запроваджувалася єдина система початкової освіти, яку надавали початкові народні училища. Навчання у них (окрім приватних) було безкоштовним.
• Право навчатися в гімназіях надавалося представникам усіх станів. Гімназії поділялися на класичні та реальні, з окремим навчанням юнаків і дівчат. Навчання було платним.
• Університетам надавалася широка автономія в питаннях внутрішнього життя.
• Було започатковано вищу освіту для жінок. їм не дозволяли навчання в університетах, але для них створювали приватні вищі жіночі курси.
• Здобуття вищої освіти залишалося платним.

Історичне значення

1. Реформа ліквідувала становий характер освіти.
2. Збереження високого розміру платні за навчання робило неможливим здобуття середньої і вищої освіти дітьми простого люду.

Особливості цензурної реформи (1865 р.)

• Було скасовано попередню цензуру для оригінальних і перекладних творів невеликого обсягу.
• Центральні періодичні видання звільнялися від попередньої цензури за умови внесення грошової застави.
• Було ліквідовано попередню цензуру для урядових і наукових видань.

Історичне значення

1. Реформа спричинила певне полегшення тиску цензури на видання.
2. Цензурні поступки поши-рювалися лише на Москву і Петербург. Провінційні видання і масова література для народу повністю підлягали цензурі.

Особливості військової реформи (1874 р.)

• Поділ Росії на 16 військових округів, підпорядкованих Військовому міністерству.
• Реорганізація центрального військового управління.
• Реформа військово-навчальних закладів. Створення військових училищ, військових гімназій та юнкерських училищ. Розширення системи вищої військової освіти.
• Запровадження в 1874 р. загальної військової повинності замість давньої системи рекрутських наборів.
• Переозброєння російської армії. Заміна гладкоствольної зброї нарізною. Початок будівництва парового флоту.

Історичне значення

1. Зростання боєздатності російської армії.
2. Набуття військовою службою позастанового характеру.
3. Військові перетворення (реорганізація і переозброєння армії) залежали від техніко-економічного потенціалу Росії і тому відбувалися досить повільно.