В Ізраїлі розшифрували найраніший із відомих науці ханаанських текстів. Він є коротким написом на гребені, виготовленому зі слонової кістки в XVII столітті до нашої ери, тобто приблизно за чотири століття до заселення Землі обітованої євреями.
Заклинання на гребені говорить: «Нехай це ікло викорчовує вошей у волоссі та бороді».
Напис складається з 17 піктографічних букв, які вчені склали у сім слів. Розмір кожного символу – від 1 до 3 міліметрів, а наприкінці автору заклинання не вистачило місця, останню літеру він переніс на новий рядок.
Відкриття перевертає уявлення археологів про грамотність у стародавньому Ханаані: якщо текст могли нашкребти навіть на гребені, мабуть, тих людей, які вміли писати у ті часи було чимало, роблять висновок вчені.
Цікаво, що спочатку на гребені виявили крихітні залишки вошей – мабуть, заклинання таки не спрацювало. Спочатку знайдений у 2016 році артефакт вивчили щодо слідів ДНК живих істот, а коли стало ясно, що вони не збереглися, відклали знахідку.
Через п'ять років відкриття зробили завдяки айфону – доктор Мадлен Мумкуоглу сфотографувала гребінь із сильним спалахом. Здивування від побаченого було велике. «Я сплю чи тут насправді літери?!» – запитала вона колегу Даніеля Вайнштуба.
Археолог встановив, що напис не пов'язаний із релігійними ритуалами. Хоча стародавній світ ніяк не можна назвати атеїстичним і люди при кожній нагоді закликали якесь божество, у випадку з гребінцем текст не релігійний, розмірковує Вайнштуб.
«Це зовсім світський напис. Тут немає згадки про бога. Це не молитва», – Даніель Вайнштуб, археолог з Університету Бен-Гуріона у Негеві.
Три з половиною тисячі років тому воші були актуальною проблемою. Історики нагадали, що воші (разом з іншими комахами) були третьою з десяти кар єгипетських.
Можливо, власник гребеня соромився, що заражений, і вважав за краще потай дістати річ з кишені, щоб швидко видалити воші з бороди. Саме цим Мадлен Мумкуоглу пояснює крихітний розмір ханаанського гребінця – він не мав привертати увагу.
