Причини
- Зволікання влади з остаточним розв’язанням аграрного питання.
- Жахливі умови праці більшості робітників.
- Падіння авторитету влади внаслідок поразки в російсько-японській війні 1904–1905 рр.
- Прагнення підприємницьких кіл до участі в управлінні державою.
- Національне гноблення неросійських народів.
Завдання та рушійні сили
- Установлення в Росії конституційно-демократичного ладу через ліквідацію самодержавства, демократизацію суспільного життя, проголошення та юридичне закріплення прав і свобод громадян.
- Ліквідація поміщицького землеволодіння.
- Перерозподіл землі.
- Скасування викупних платежів 1861 р.
- Установлення 8-годинного робочого дня.
- Установлення мінімальних розмірів заробітної плати, пенсій.
- Запровадження системи соціального захисту.
- Можливість участі у формуванні державної політики.
- Недоторканність власності та прибутків.
- Загальнодемократичні перетворення.
- Скасування будь-яких обмежень у правах неросійських народів, можливість їх національного самовизначення.
Періодизація
Січень–жовтень 1905 р. – Розвиток революції за висхідною. Наростання масової боротьби, посилення її політичного характеру. Активізація та взаємовплив селянського, робітничого і національно-визвольного рухів. Виникнення робітничих рад, профспілок та політичних партій у результаті розгортання політизацїї і самоорганізації суспільства.
Жовтень–грудень 1905 р. – Розвиток революції досяг найвищої точки. Початок легального діалогу між опозицією і владою після публікації Маніфесту 17 жовтня. Розмежування політичних сил у країні на прибічників і противників продовження боротьби. Початок формування багатопартійної системи. Організація крайньо лівими силами (анархісти, більшовики, есери) хвилі збройних повстань у грудні 1905 р.
Січень 1906 – червень 1907 р. – Період поступового спаду революційної боротьби. Влада переходить у наступ проти революційних сил – арешти, обшуки, каральні експедиції тощо. Переважна більшість політичних партій припинила свою легальну діяльність. Помітне зменшення кількості робітничих і селянських виступів. Ліві сили переходять до терористичних форм боротьби. Спроби опозиції продовжувати боротьбу в Державній думі парламентськими методами.
Результати та значення
- Завершилася поразкою і не привела до розв’язання основних протиріч у розвитку країни.
- Спонукала уряд до проведення низки реформ (реформи П. Столипіна), сприяла активізації соціально-політичного життя та розгортанню національно-визвольних рухів народів Російської імперії.
- Відіграла позитивну роль для українського руху. Було скасовано Емський указ, з’явилася україномовна преса, розгорнули діяльність різні українські організації.
- Скасовано викупні платежі селян за землю, запроваджені 1861 р.
- Перше набуття досвіду парламентської діяльності українцями Наддніпрянщини.
