Мета: Перетворити парламентське військо, основу якого складали ополчення графств, на регулярну армію з власною кавалерією. Усунути з посад старе пресвітеріанське командування парламентською армією, яке прагнуло примирення з королем і було не здатне на рішучі дії.
Основні заходи реформи
• Замість давнього ополчення графств створювалася 22-тисячна армія нового зразка. Кавалерія формувалася з добровольців, а піхота – на основі рекрутських наборів.
• Запровадження одноразового загального податку на утримання парламентської армії та ведення війни з королем. Усі потреби армії фінансувалися з державного бюджету.
• Командні посади надавалися представникам різних суспільних верств (раніше – лише дворянам) за умови наявності відповідних якостей і відданості справі парламенту.
• Установлення принципу єдиноначальства і жорсткої централізації управління. Головнокомандувачем став Томас Ферфакс, а його заступником – Олівер Кромвель. Жодний член парламенту не мав права обіймати командні посади в армії.
• Залізна дисципліна й сувора відповідальність за виконання наказів трималися на високому моральному дусі. В усіх полках були проповідники-пуритани, які роз’яснювали солдатам їх обов’язки перед батьківщиною і парламентом в ім’я Бога. Усі солдати мали «Солдатський катехізис» із викладом мети війни та засобів її досягнення. Війна проти ворогів віри, свободи і справедливості оголошувалася священною.
Результати і наслідки здійснення
• Створена армія нового зразка фактично стала національною англійською регулярною армією, яка визначила результат боротьби між парламентом і королем.
• Вирішальну перемогу армія нового зразка здобула 1645 р. при Несбі, де було розгромлено військо короля.
• Армія нового зразка перетворилася на вагомий чинник розгортання революції. Вона придушила повстання прихильників короля у Шотландії (Друга громадянська війна), виступила ініціатором очищення парламенту від роялістів («Прайдова чистка»), суду і страти Карла І Стюарта.
