Писемність. Виникла в 2 тис. до н. е. Знаками для письма були ієрогліфи, кожний із яких позначав ціле слово. Спочатку ієрогліфів було декілька сотень, а на початок III ст. до н. е. – уже понад три тисячі. Писали на бамбукових пластинах, вмочуючи загострену паличку в чорний лак, виготовлений із соку дерева. Писали також на шовку, вмочуючи спеціальний тонкий пензлик у туш, виготовлену із соснової сажі. Наприкінці 1 тис. до н. е. китайці першими у світі навчилися виготовляти папір із кори дерев і ганчір’я.
Література. Існувала з давніх часів. Численні легенди, казки, оповідання. Особливого розвитку набула поезія, у якій оспівували красу природи, людини, людських учинків. Поет Сун Юй (290–223 рр. до н. е.) вважається першим митцем Китаю, хто присвятив свою творчість коханню і жіночій красі.
Наукові знання. Китайські астрономи вивчали рух Сонця, Місяця і п’яти планет стосовно нерухомих зірок, склали карту зоряного неба і позначили на ній близько 2500 зірок (саме стільки бачить людина неозброєним оком), дали назви 28 сузір’ям, знали, що Місяць сяє не власним світлом, а відображає сонячне світло. Вони встановили, що на Сонці є плями, уміли передбачати сонячні й місячні затемнення, склали один із найточніших у світі календарів. Китайські математики знали десяткові дроби, уміли робити точні підрахунки, необхідні для будівництва каналів, укріплень і палаців. Китайські лікарі вміли лікувати чимало хвороб за допомогою лікарських рослин. Вони відкрили тонізуючі властивості чаю, який спочатку використовувався як ліки. Відкрили знеболюючі властивості соку деяких рослин і використовували їх під час хірургічних операцій. Уперше у світі китайські лікарі розробили новий метод лікування хворих – голковкалування. Китайці винайшли компас, який був відомий уже за часів Цінь Ши Хуанді. Учений Чжан Хен 134 р. до н. е. винайшов сейсмограф – прилад для визначення сили поштовхів під час землетрусів. Історик Сима Цянь (близько 145–86 рр. до н. е.) створив 130-томну історію Китаю.
Мистецтво. Китайські будівничі створювали грандіозні споруди. Головним будівельним матеріалом слугувало дерево. Споруди прикрашалися вкритими різьбленням дерев’яними колонами й фігурами фантастичних тварин. Стіни будинків прикрашалися розписами і картинами, намальованими на папері або шовку. Високої майстерності досягли скульптори. У гробниці Цінь Ши Хуанді знайдено шість тисяч фігур піхотинців і вершників у натуральну величину, що були виготовлені з обпаленої глини. Збереглося також чимало скульптур, виконаних із каменю, бронзи й дерева. Китайські майстри виготовляли вишуканий бронзовий посуд, прикрашений золотом, сріблом і коштовним камінням. На ньому також зображували краєвиди, фантастичних драконів, сцени військових походів тощо. У VI ст. було відкрито спосіб виготовлення посуду з порцеляни, який вкривали спеціальними емалями і розписами.