1054 р. – Розподіл Святославом перед смертю Русі між своїми синами (старші сини отримали головні міста: Ізяслав – Київ, Святослав – Чернігів, Всеволод – Переяслав). Ярослав наказував своїм синам жити в мирі та берегти державу.
1054-1073 рр. – Співправління старших синів Ярослава – Ізяслава, Святослава та Всеволода (тріумвірат).
1068 р. – Битва на річці Альті, у якій половці (кочові племена) розгромили Ярославичів, що викликало повстання киян. Установити лад у Києві Ізяславу вдалося тільки за допомогою польського війська.
1073-1078 рр. – Початок міжусобних війн між Ярославичами, які насамперед були спричинені відсутністю єдиної системи престолонаслідування.
1078-1093 рр. – Правління останнього сина Ярослава Мудрого – Всеволода (його влада не поширювалася на західні й північно-східні землі; воювати він не любив, конфлікти розв’язував дипломатичним шляхом; після його смерті в Києві посів Святополк Ізяславич, останній онук Ярослава Мудрого).
1097 р. – Любекський з’їзд князів, який прийняв рішення про припинення міжусобиць, щоб не послаблювати країну, і про наслідування князями своїх вотчин; таким чином, з’їзд закріпив поділ Русі на удільні князівства, які стали власністю окремих родин – нащадків Ярослава.
