Скіфи – кочові іраномовні скотарі, що витіснили кіммерійців і розселилися між Доном і Дунаєм.
Хронологічні межі: VII–ІІІ ст. до н. е.
Територія розселення: від Азовського моря до Дунаю, від Чорного моря до Чернігівщини, Курщини, Воронежчини. Писемні джерела виділяють царських скіфів, скіфів-скотарів (степи Причорномор’я), скіфів-землеробів (Лісостеп Лівобережжя) і скіфів-орачів (Лісостеп Правобережжя).
Суспільний устрій: наприкінці VI–V ст. до н. е. утворилася скіфська рабовласницька держава – Велика Скіфія, союз племен на чолі з царем, якому належала військова, судова, політична влада. Цар був верховним жерцем. У IV ст. влада зосередилася в руках царя. Атея. Із часом зменшується роль скіфських рад, що розв’язували найважливіші питання. Столиця Великої Скіфії – Кам’янське городище на Дніпрі. Територія держави поділялася на номи, очолювані призначеними царем вождями. Основа суспільства – патріархальна сім’я.
Господарство: скіфи-скотарі, царські скіфи: кочове скотарство (передусім конярство), ремесла. Скіфи-орачі, скіфи-землероби: землеробство (пшениця, жито, ячмінь, коноплі), користувалися великим плугом, тягловою силою (волами). Імовірно, знали садівництво. Торгівля з грецькими державами Північного Причорномор’я: в обмін на рабів, пшеницю, хутро, шкіру та іншу сировину купували витвори мистецтва, вишукану кераміку тощо.
Військова справа: основа війська – важкоозброєна кіннота. Озброєння: короткі й довгі мечі, списи, дротики, складний далекобійний лук; панцир. Походи на Ассирію, Сирію, перемога над військом Александра Македонського (331 р. до н. е.), над перським військом Дарія І (513 р. до н. е.)
Релігія та культура: язичництво; особливе вшанування бога війни Арея. Віра в потойбічне життя, облаштування могил як підземних жител. Для знатних скіфів над могилою насипали курган. Звіриний стиль – зображення стилізованих звірів.
Пам’ятки: царські кургани: Чортомлик, Солоха, Гайманова Могила, Товста Могила тощо. У Лісостепу – Більське городище (Полтавська область), що мало в периметрі близько 30 км.
До кінця ІІІ ст. до н. е. Велика Скіфія припинила своє існування, витіснена сарматськими племенами. У степовому Криму скіфи створили державу Мала Скіфія зі столицею в місті Неаполі (сучасний Сімферополь).