Дата. 33–30 рр. до н. е.
Керівники противників. Октавіан, який, у 36 р. до н. е. позбавивши Лепіда керівництва африканськими провінціями, об’єднав під своєю владою західну частину Римської держави, та Антоній, який контролював багаті східні провінції у Малій Азії, Сирії, Єгипті та на Балканах.
Причина. Прагнення Октавіана встановити одноосібне правління у Римській державі.
Привід до війни. Антоній, який був одружений із сестрою Октавіана Октавією, оголосив, що укладає новий шлюб із єгипетською царицею Клеопатрою і розлучається з Октавією. Відбувся розрив Антонія та Октавіана. Останній намовляв римлян проти Антонія, стверджуючи, що Клеопатра через Антонія прагне встановити своє панування над Римом.
Початок війни. У 32 р. до н. е. римський сенат позбавив Антонія звання тріумвіра й оголосив війну Клеопатрі.
Основні події:
32–31 рр. до н. е. Октавіан зібрав для війни проти Антонія і Клеопатри 92-тисячну армію і флот із 400 кораблів;
31 р. до н. е. На початку року римська армія, очолювана Октавіаном, вирушила до Греції;
2 вересня 31 р. до н. е. Флоти Антонія та Октавіана зійшлися в битві біля мису Акцій у північно-західній Греції. Перемога Октавіана в битві була повною і вирішальною;
30 р. до н. е. У липні цього року Октавіан здійснив вторгнення до Єгипту й 1 серпня захопив його столицю Александрію. Антоній та Клеопатра наклали на себе руки.
Результати. Октавіан завдав поразки своєму супернику Антонію в боротьбі за владу. Єгипет було приєднано до Риму й передано Октавіану в особисте управління.
Наслідки. Перемога Октавіана створила підґрунтя для встановлення в Римі монархічної форми правління.
