Промисловість. Головною галуззю англійського виробництва стало сукнарство. У XVI ст. замість овечої вовни, як це було раніше, вивозили до інших країн сукна з вовни. У 60-ті рр. XVI ст. вони становили майже 82 % всього англійського експорту.
Розвиток сукнарства був пов’язаний із поширенням мануфактурного виробництва.
Із середини XVI ст. відбувалося піднесення у гірничодобувній справі та металообробці. Із другої половини XVI ст. Англія почала постачати до континентальної Європи холодну і вогнепальну зброю, артилерійські гармати.
Успішно розвивалося кораблебудування. Завдяки високій якості англійських торгових і військових кораблів, які мали високу маневреність, вантажопідйомність і були добре оснащені артилерією, Англія змогла здобути роль однієї з провідних морських держав.
Сільське господарство. Особливо прибутковими галузями стали інтенсивне зернове господарство, м’ясо-молочне скотарство і вівчарство.
Наприкінці XV ст. в сільському господарстві Англії розпочалися масові обгороджування, які супроводжувалися примусовим вигнанням селян з їхньої землі й створенням великих пасовиськ для овець.
Торгівля. У результаті Великих географічних відкриттів і переміщення торгових шляхів у Європі острівна Англія з її чудовими портами опинилася у надзвичайно вигідному становищі.
Наприкінці XVI ст. англійська торгівля набула дійсно світового характеру, поширившись в усіх відомих частинах світу.
Англійські купці створили власний флот і звільнилися від посередництва венеціанських і ганзейських купців.
Серед основних товарів, які продавали до інших країн англійські купці, були сукно, лляні тканини, холодна і вогнепальна зброя, пиво, сіль, пшениця, оселедці, масло, сири, вина і цукор. Серед товарів, які завозилися до Англії, найбільшим попитом користувалися іспанські, німецькі та французькі вина, прянощі, шовк та ізюм.
У XVI ст. англійські купці почали активно створювати об’єднання у формі акціонерних компаній.
