У крейдяному періоді Австралія розташовувалася дуже близько до Північного полюса. Температура повітря була надто низькою, і цілу зиму сонячне світло не освітлювало землю. Деякі динозаври змогли пристосуватися до виживання за таких умов, попри темряву й холод. їхній зір модифікувався, для того щоб якомога краще бачити вночі. Фізичні процеси в організмі також змінилися, і стало можливим підтримувати постійну температуру тіла. Ці особини нічим не відрізнялися від інших видів динозаврів, що населяли тоді суходіл. Однак вони багато в чому різнилися від своїх предків. Наприклад, зовнішньо полярні алозаври були точною копією тих, що жили в Америці, але значно меншими за розмірами. Їхній зріст становив лише 2 м порівняно зі звичними 5 м. Поряд із алозаврами-«гномами» у полярних регіонах Австралії жили цератопси з рогом на кінчику носа, деякі види динозаврів із групи гіпсилофодонів, овіраптори та ахілозаври. Також в Антарктиді виявили останки велетенського двоногого динозавра-хижака кріолофозавра, що означає «крижана ящірка з гребенем». У часи цих динозаврів Антарктида разюче відрізнялася від тієї, яка існує в наші дні.
Вона розміщувалася ближче до тропіка Козерога (південного тропіка), тому клімат був тепліший. Буяли неозорі субтропічні ліси, у яких вільно дихалося динозаврам. Кріолофозаври населяли Антарктиду 190 млн років тому. Вони сягали 8 м завдовжки, а їхню голову увінчував гребінь настільки чудернацької форми, що один із дослідників дав динозаврові прізвисько «Елвіс», бо гребінь дуже нагадував зачіску Елвіса Преслі!
