Коли Ментелл спробував відтворити зовнішність ігуанодона, він зіштовхнувся з певними труднощами: останки складалися з дрібних фрагментів, а тварина, якій вони належали, була зовсім невідомою. її зуби видавалися схожими на зуби ігуани. Усе це збило вченого з пантелику. Його перша реконструкція ігуанодона скидалася на химерну ящірку, яка повзала на чотирьох зігнутих ногах, торкаючись животом землі. Ментелл також вирішив, що кіготь, який насправді був на передній кінцівці, – це ріг на кінчику носа.
І лише 1854 року англійський зоолог і анатом Річард Оуен заявив, що динозаври мали прямі кінцівки і, отже, землі животом не торкалися. Ігуанодон відтак «перетворився» на чотириногу ящірку з прямими кінцівками, але все так само з рогом на носі. Зрештою в кінці XIX століття завдяки новим і повнішим знахідкам величезний кіготь посів своє справжнє місце на великому пальці передньої кінцівки. На цей час ігуанодон уже міг стояти й бігати на потужних задніх кінцівках, виставивши вперед озброєні гострими кігтями пальці й тягнучи по землі важкий хвіст. Коли були знайдені інші сліди цього динозавра, виникло ще одне питання: чому не знайдені сліди від хвоста, що волочився по землі? Довелося заново вивчити анатомію (форму й будову тіла) – і на початку XX століття було доведено, що рухаючись динозаври тримали хребетний стовбур разом із хвостом паралельно до землі. Таким чином, ігуанодон знову «змінився». Сьогодні ми уявляємо ігуанодона як істоту, що могла пересуватися як на двох, так і на чотирьох кінцівках залежно від ситуації. Завдяки закам’янілим слідам доведено, що навіть на долонях його «рук» були потужні подушки, не кажучи вже про підошви ніг, а величезний хвіст забезпечував цьому гігантові рівновагу.
Дослідження Ментелла
Великий пилчастий зуб був знайдений Мері-Енн Вудгаус, дружиною колекціонера-любителя Гідеона Ментелла, неподалік Льюїса в англійському графстві Сассекс біля південного узбережжя Англії. Знайдені закам’янілі зуби вона показала чоловікові. Гідеон Ментелл, лікар і геолог, дослідив знахідки і невдовзі дійшов висновку, що ці зуби схожі на зуби ігуани – ящірки, яка жила в Центральній Америці, але значно більша за розмірами. Ментелл припустив, що зуби належали вимерлій рептилії, схожій на гігантську ігуану. Він назвав цей вид ігуанодоном, що означає «зуби ігуани». Пізніше Ментелл описав ще одного динозавра – покриту панциром рептилію, що віддалено нагадувала броне носця, гілеозавра.
Це цікаво...
Із часу відкриття ігуанодона в 1824 році науковий опис цієї істоти не раз змінювався. Спершу це була гігантська ігуана, потім – ящірка з рогом на носі, потім – щось подібне до величезного кенгуру. Нині, завдяки новим відкриттям, а також унаслідок багаторічних досліджень нам відомо, що ігуанодон був меткою істотою, яка могла пересуватися як на двох, так і на чотирьох кінцівках залежно від обставин. Його ріг виявився великим кігтем на передній кінцівці. Хвіст він тримав над землею і користувався ним, щоб підтримувати рівновагу.