Кожен із цих видатних композиторів писав музику для фортепіано, флейти, труби чи скрипки. А деякі писали для всіх цих інструментів. Список охоплює композиторів періоду бароко (приблизно 1600–1750), класичного (приблизно 1750–1820), романтичного (приблизно 1820–1900), а також новітніх стилів XX століття. Періоду бароко притаманна вишукана, розкішна музика, з новими видами вокального мистецтва.
У класичному стилі наголос робився на рівновазі та витонченості різних частин музичного твору. В період романтизму композитори вважали, що музика має бути образною та емоційною. XX століття привнесло чимало нового, приміром, нові ідеї про гармонію та легку музику, зокрема, джаз.
Йоганн Себастьян Бах (1685–1750)
Найвидатніший німецький композитор періоду бароко. Крім того він був хормейстером і блискучим органістом. Писав сонати, сюїти, кантати й інші оркестрові твори для багатьох музичних інструментів. Особливо знамениті його фуги (п’єси, в яких музична тема розвивається тонально й контрапунктово). Бах писав музику для органа, зокрема хорали, в основі яких – старі німецькі гімни. Крім того, він автор багатьох творів для флейти, наприклад «Музичного подарунку», присвяченого Фрідріхові Великому, та сюїти сібемоль мінор.
Бела Барток (1881–1945)
Угорський композитор, що створив національний стиль, в основі якого народна та циганська музика його рідної країни, що помітно в його скрипкових творах.
Людвіг ван Бетховен (1770–1827)
Один з найбільших композиторів в історії людства. Німецький композитор, революціонер у музиці, який відкинув традицію складання релігійних творів і писав музику заради самої музики. Створив багато концертів та сонат для фортепіано. У віці тридцяти років почав втрачати слух, і цілу низку найвизначніших творів написав уже глухим. Його дивовижний концерт для скрипки починається зловісним барабанним боєм. Віртуозні скрипкові концерти в XIX ст. зробилися вельми популярною музичною формою.
Максим Созонтович Березовський (1745–1777)
Український композитор. Член Болонської філармонічної академії. Творець нового типу хорового концерту.
Гектор Берліоз (1803–1869)
Французький композитор. Його скрипковий концерт у пам’ять юної дівчини починається з гри на чотирьох відкритих струнах.
Бікс Бідербек (1903–1931)
Джазовий піаніст, кларнетист і композитор, автор «Співаю блюз» та «В тумані».
Дмитро Степанович Бортнянський (1751–1825)
Український композитор. Незрівнянний майстер хорового письма а капелла.
П’єр Булез (нар.1925)
Французький композитор і диригент, чия сонатина спирається на сучасну виконавську техніку, що дає флейті широкий діапазон виражальних засобів.
Йоганнес Брамс (1833–1897)
Великий німецький композитор, якого вважали провідним автором романтичних симфоній, концертів і камерних творів. Коли він написав свій славнозвісний скрипковий концерт, твір визнали невиконуваним і назвали концертом «не для, а проти скрипки».
Бенджамін Бріттен (1913–1976)
Багатогранний англійський композитор, який писав твори для конкретних виконавців, для любителів і для дітей, наприклад, «Військовий реквієм».
Милій Олексійович Балакірєв (1837–1910)
Російський композитор, піаніст і диригент, глава «Могучої кучки». Автор низки творів за російськими мотивами.
Вільям Берд (1543–1623)
Англійський композитор, який уславився своєю церковною музикою, один з перших творців музики для клавішних. Період Відродження (XV– XVII віки) започаткував велику добу музики для клавішних. Берд складав твори для вірджинела – струнного клавішного інструмента на кшталт клавесина.
Вольфганг Амадей Моцарт (1756–1791)
Найвидатніший австрійський композитор. Писати музику почав з шести років і протягом свого життя створив близько 20 опер, 50 симфоній і величезну кількість інших творів. Його творчість – вершина музичного мистецтва.
Фридерик Шопен (1810–1849)
Один з найвизначніших польських композиторів і піаністів, який писав виключно для фортепіано. Він відкрив новий, поетичний характер нового фортепіано XIX ст.
Аарон Копленд (1900–1990)
Американський композитор, який писав музику для кіно, балету й театру.
Арканджело Кореллі (1653–1713)
Славетний скрипаль і педагог, який першим почав писати музику лише для скрипки. Проте навіть його надскладні п’єси за сучасними стандартами вважаються досить легкими.
Франсуа Куперен (1668–1733)
Куперен складав музику для клавесина та органа. Нині його музику часто виконують на фортепіано.
Клод Дебуссі (1862–1918)
Французький піаніст і композитор. У XIX ст. рояль уже мав чудовий звук і клавіатуру, чим надихнув Дебюссі. Він створював музичні «враження» природних явищ – дощу, сонця, снігу. Його «Відпочинок фавна по полудні» розпочинається пречудовим соло флейти, а його «Сопілка Пана» – певно, найвідоміша сольна п’єса для флейти.
Фредерік Деліус (1862–1934)
Англійський композитор, який уславився своїми розкішними гармонічними вибудовами й романтичними творами.
Антонін Дворжак (1841–1904)
Чеський композитор, автор барвистих, виразних симфоній, концертів і камерних творів, що відображають національний характер чеської музики.
Джордж Гершвін (1898–1937)
Американський композитор і піаніст, автор популярної та симфонічної музики, в якій широко використовував мелодії джазу й негритянського фольклору. Його колискова з опери «Поргі та Бесс» стала символом Америки, як «Червона рута» – символ України.
