Належить до родини Вугрові. Зовні схожий на змій, особливо морських. Ні черевних, ні спинних плавців у нього немає. Довжина цієї риби – до 2 м, вага – від 15 до 20 кг. Забарвлення на спині оливково-зелене, нижньої частини – жовто-червоне і червоне. Плавальний міхур дуже великий і у великих екземплярів досягає 80 см. 4/5 усього тіла прикриті електричними органами, що лежать безпосередньо під шкірою. Сила електричного удару вугра дуже велика.
Якщо кілька вугрів помістити в одну водойму, то вони чудово вживаються одне з одним. Перші удари електричного вугра найсильніші, але, повторюючись, вони щоразу слабшають. Великий вугор може дуже вразити людину і навіть велику тварину; дрібних тварин він убиває миттєво.
Електричні вугри живуть в усій теплій частині Південної Америки, полюбляють невеликі струмки та болотисті озерця. Риба ця дихає не розчиненим у воді киснем, а безпосередньо атмосферним повітрям, для вдихання якого постійно мусить спливати на поверхню.
Електричні органи слугують вугрові знаряддям нападу і захисту. Для риб він небезпечніший за найбільш ненажерливого водяного хижака. Наблизившись до наміченої жертви, вугор посилає електричний розряд, і вмить переслідувана риба, а також і всі живі істоти навколо втрачають здатність рухатися, вони ніби ціпеніють – вугрові залишається тільки вибрати здобич, яка йому найбільше смакує. Широко розкривши пащу, він одних за одними проковтує риб, крабів і менших тварин. Ковтаючи, сопе і видає шум, який чути здалеку. Влітку, коли вода висихає, вугор заривається в мул, для чого висвердлює собі нірку.
Суходолом вугор не може кочувати, не може перебиратися навіть по вологому мулу.
Електричний вугор становить небезпеку для всіх водяних мешканців. Черепахи, жаби, ящірки, навіть крокодили намагаються піти подалі з того басейну, де оселилися вугри.
