Довгий час вчені не могли відповісти на запитання, чому у людей набагато менше волосся на тілі, ніж у їхніх найближчих родичів. Але тепер генетики, порівнявши геноми 62 видів ссавців, розкрили таємницю появи першої «безволосої мавпи».
Люди – найвідоміші ссавці з практично відсутнім шерстим покривом, проте далеко не унікальні. У різних еволюційних лініях – гризунів, копитних, тюленів – теж виникли види, у яких вовни або дуже мало, або відсутня.
У лисих тварин є свої переваги в порівнянні з волохатими: наприклад, слонам легше охолоджувати свої величезні тіла в спекотному кліматі, а моржам простіше ковзати в крижаній воді, покладаючи функцію теплоізоляції на товсту шкіру та значний шар підшкірного жиру. Однак еволюційно предки тих же слонів і моржів розійшлися багато мільйонів років тому, і генетично вони припадають один одному доволі далекою ріднею. То як їх нащадки, не будучи близькими родичами, позбулися волосяного покриву?
Щоб відповісти на це питання, дослідники з університету Піттсбурга (США) проаналізували геноми 62 видів ссавців з рідким або відсутнім шерстим покривом. У вибірку були включені голі землекопи, броненосці, дельфіни, ламантини та інші види сухопутних та морських звірів.
Вони виявили, що еволюція не схильна до оригінальності: в ході свого розвитку ссавці щонайменше дев'ять разів ставали лисими, і щоразу в цьому процесі були задіяні мутації в тих самих генах. Ці гени безпосередньо впливають на ріст волосся (наприклад, кодують кератин, з якого він складається), або регулюють роботу інших генів. Усього вчені проаналізували 19 149 генів та 343 598 регуляторних областей.
Крім того, що результати дослідження відповідають на фундаментальне питання про розвиток однієї з найхарактерніших рис сучасної людини, вони можуть бути корисними в медицині. Надалі, знаючи які гени відповідають за природне облисіння у слонів та свиней, вчені зможуть розробити способи відновлення волосся у людей.
