Міфи – старовинні сказання, оповіді, легенди про походження Всесвіту і людини, таємниці народження і смерті, чудеса світу, подвиги і любовні переживання богів, царів і героїв.
Міф і казка
Казки – це вигадані історії. Загальновідомо, що подій, які відбуваються в них, насправді не було, що це чистий вимисел. Міф – інша річ. Це переказ, у який вірить цілий народ, що живе в певну епоху в певному місці. Міфи в образній формі виражають уявлення про навколишню дійсність (явища природи, людську вдачу, стосунки між людьми), що відповідають ранньому ступеню розвитку суспільства. Міфологія – це своєрідний світогляд стародавніх людей, в якому відобразилися особливості їх мислення – наївного, емоційного, одночасно і конкретного, і образного. Міфи відображають дійсність у вигляді живих істот, які сприймаються первісною свідомістю як цілком реальні.
Міф та історія
Історія розповідає про реальні події та героїв минулих епох. Тоді як дія міфу віднесена до особливого доісторичного часу – епохи створення світу, епохи першопредків, першодій, першопредметів. Для стародавньої людини існуючий світопорядок обумовлений подіями міфічного часу, і все те, що відбувалося в цьому доісторичному часі, набуває значення прикладу, зразка для наслідування.