Дівчата опівночі виходили на подвір’я, тричі обходили хату і розсівали конопляне насіння по снігу, приказуючи: «Андрію, Андрію, конопельку сію. Спідницею волочу, заміж вийти хочу...» Після цього конопляне насіння загрібали в сніг, потім брали в пригорщі суміш і несли до хати: якщо в ній була парна кількість зернин, то «доля знайдеться», а коли ні – треба ще чекати.
