Лада – мати всього сущого, помічниця під час пологів, покровителька жінок, дітей, шлюбу, любові, жіночих справ, врожаю, родючості; дружина Сварога. Вона богиня життя, весни, витворює і воскрешає відмерлу на зиму природу, робить землю плодючою. Лада символізує світову любов, що є основою життя на землі.
Прилітаючи у цей світ на чарівній колісниці, запряженій парою голубів і парою лебедів, вона розпалює небесні грози, проганяє злі сили, виводить з-за холодних хмар сонце. Лада принесла світові живу воду, прийшовши до людей по веселці з немовлям на голові. У руці вона тримала червоне яблуко з виноградною лозою. Прекрасні дні травня й початку червня з давнини присвячувались Ладі та знаменувались загальними ігрищами. Тим, хто приносив їй пожертви, вона пророкувала майбутнє. Приносили жертви їй також жінки, які не могли мати дітей, щоб вона сприяла зачаттю.
У Лади двійко дітей: Леля, чарівна богиня кохання, та Полель, бог світлого дня. Щороку, коли зустрічаються перші зорі в сузір’ї Перуна (Стрільця), богиня Лада народжує нове Сонце (божича-Коляду – Сонце зимового сонцестояння), після чого разом зі Сварогом протягом 12 ночей творить Усесвіт. Свято Великої Лади відзначається з піснями протягом місяця – від 25 травня до 25 червня.
